Tattoo-House Fest

02-03.02.2008, Київ

Минулими вихідними у Києві, у Будинку культури СБУ, відбулася цікава подія. Потрапляючи до холу, гості відразу занурювались в атмосферу досить своєрідного дзижчання... Складалося враження, що тут проходить зліт якихось божевільних маніяків-стоматологів. Можливо, там і були присутні представники цієї славної професії, але мета їхнього приходу була трохи інша... У ці дні свої гостинні двері ПК СБУ відкрив для майстрів голки й чорнила. Так-так, саме тут проходив міжнародний фестиваль «Tattoo-house Fest».

Для мене, як і для багатьох інших, мистецтво натільного живопису нероздільно пов'язане з рок-культурою. Складно уявити хоч одного легендарного рок-музиканта, тіло якого не було б прикрашене хоча б одним малюнком. От й організатори «Tattoo-house Fest» у черговий раз підтвердили цю аксіому, сполучивши проведення тату-конвенції з рок-фестивалем від агенції «Буде Драйв». Два дні свята душі й тіла - от що об'єднало в ці дні багатьох шанувальників музики й «живопису».

Після важкого конкурсного дня майстри, моделі й глядачі могли відпочити, послухавши гарну музику в залі ПК.

Перший концертний вечір було доручено відкривати молодій київській команді Roketa, що виконувала кавери на пісні відомих ВІА. Варто відзначити, що група хоч і молода, але грають у ній далеко не новачки. Майстерність музикантів відчувалась із перших хвилин виступу. У виконанні гурту Roketa пролунали пісні AC/DC й Nazareth. Мою увагу звернув на себе вокаліст, що просто перетворювався на Брайана Джонсона, як тільки гурт починав виконувати композиції з репертуару AC/DC. Манера співу, поведінка на сцені - все це показувало, наскільки він звик до ролі. Також слід відзначити досить пристойний звук як під час виступу першого колективу, так і протягом усього фестивалю.

Після обіцянки музикантів наступного разу виступити з власною програмою на сцену здійнялися представники наступного колективу. Це був гурт Crystal Sword, що виконує досить непогану волосотрясну й хаєрокрутильну музику в стилі sympho-black/doom metal. В «ексклюзивному» інтерв'ю ведучому цього фестивалю Крокодилові й усім глядачам музиканти зізналися, що зараз займаються записом другого альбому. Залишається тільки побажати їм успіхів у цій нелегкій справі.

Подальша естафета виступу перейшла до рук альтернативного київського гурту De Shifer, учасники якого відомі багатьом слухачам за проектом «Спалахнув Шифер». У якості «фронтмену» виступила чарівна дівчина, що впоралася зі своєю роллю просто блискуче. Про виступ колективу De Shifer можна сказати лише пару слів: драйвово й професійно.

На зміну альтернативному De Shifer на сцені з'явилися «олд-скульні» Nolens Volens. Програма, представлена цими музикантами, була як завжди драйвова й фатальна. Вокаліст Толік Ворон добре відомий київській публіці своєю гарячою любов'ю до московського гурту Чорний Обеліск, тому, за традицією, очікувалося трохи каверів у виконанні Nolens Volens. Глядачі, і я в тому числі, розчаровані не були... Також у цей вечір гурт представив на суд слухачів свою нову пісню «Клоун». Судячи з досить бурхливої реакції залу, нова композиція сподобалася.

У цей вечір на сцені ПК СБУ засвітився гурт DVS, добре відомий всій київській рок-тусовці завдяки своїй регулярній участі у всіляких музичних заходах. Драйв й енергетика панували на сцені. Глядачі зустрічали музикантів з ентузіазмом. Приємно порадувала пісня «Far away», заспівана свого часу дуетом із іншим, не менш відомим київським колективом - БОРЩ. Під час виконання однієї з пісень вокалістові DVS, містерові Карру, подарували троянду. І (о диво!) грізний рок-музикант, тіло якого вкрите татуюваннями не менш грізного виду, збентежився й пролепетав щось на зразок того, що ж скаже на це його дружина, чим неймовірно розвеселив і себе, і інших членів гурту, і глядачів у залі. За традицією колектив закінчив свій виступ композицією «Born to be wild», тим самим віддавши честь всім присутнім байкерам і рокерам.

І от після невеликого саундчеку на сцені з'являються ті, заради виступу яких зібралася більша частина глядачів. Під бурхливі оплески свій сет почали москвичі Боні Нем. Пан Немоляєв і компанія дали глядачам саме те, чого від них усі чекали - пекельного вигару й стебу. Кому тільки з відомих виконавців не дісталося на горіхи в цей вечір...

Другий концертний вечір відкривала дніпропетровська команда ТОК. Уже не молода, досвідчена й заслужена команда, що виконує старий добрий (добротний) «важкий металічний рок» європейського рівня. Величезним плюсом колективу було те, що вони практично з першої пісні змогли розігріти абсолютно мертвий зал. І вже до кінця виступу не підспівував Ток'у тільки той, хто взагалі в цей час не був у залі.

Наступними на сцену піднялися представники гурту WHITE. Важкий альтернативний метал – так приблизно можна охарактеризувати матеріал, представлений колективом на суд слухачів. Відмітною рисою White є дівчина-діджей, що дуже здорово виконувала всі свої партії. Приємно, що гру діджея не складно було розрізнити на тлі дикого гітарно-барабанного урагану. Це ще раз підтверджує, що концерт за звуком був одним із найкращих метал-концертів у Києві останнім часом.

От так непомітно концерт перейшов у свою, так сказати, «другу фазу». Підійшов час виходу на сцену московського прог-метал квартету Mechanical Poet. Для мене це була одна з найбільш очікуваних команд усього фестивалю... Хлопці грають складну й цікаву музику, але чомусь під час їхнього виступу глядачів у залі значно зменшилося. Музиканти дуже старалися, відчувалось, що в Mechanical Poet грають далеко не новачки музичної справи, але.... Особисто для себе я ствердився в думці, що музику цього московського колективу краще слухати вдома, на гарній стереосистемі. Хоча не приховую, що почути живцем одну з найбільш улюблених своїх пісень «Spikyhead + Miremaid» було більш, ніж приємно!

Під час сету Mechanical Poet у залі періодично з'являвся Дмитро Борисенков, вокаліст Чорного Обеліску. Навідуючись до режисерського пульту, Дмитро із задоволенням фотографувався з шанувальниками ЧО й щедро роздавав автографи. Дуже дивно, що, коли заслужений, очікуваний усіма колектив здійнявся на сцену, його ніхто не оголосив - ведучий фестивалю МС Крокодил так і не з'явився. Тому повідомляти початок свого виступу довелося самим музикантам ЧО. І під час першої ж пісні стало ясно, кого насправді чекали найбільше...

Відповідальну місію закриття другого концертного вечора доручили київським стеб-рокерам - гуртові БОРЩ. Зі своїм завданням хлопці впоралися блискуче, хоча зал, що поступово порожнів, ускладнював його виконання.